Білявий Кіт 1.5
(Книжки і стоматологи)
Чому так буває? В певних інтерпретаціях дане питання викликало в Білявого Кота жвавий інтерес. Наприклад, чому котам заборонено заходити в книгарні? Вінсента Ван Гога завжди відверто дивувала людська дурість. Впустити кота – страшно, щоб той бува в пориві захоплення не насцяв на безцінні джерела знань. А маніакального вигляду дідуся, що зацікавлено переглядає «Как доставить сексуальное наслаждение мужчине» боятись не треба? Звісно ж ні! То він для внуці: «У неї зараз такий ніжний вік, ви ж розумієте…». Еххх… Ніде шукати справедливості в цьому собачому світі. А з яким задоволенням коццур читав би Шекспіра, Шеклі, чи навіть йобнутого Шопенгауера…
Від роздумів про можливі шляхи подальшого інтелектуального вдосконалення Вінсента відірвали господарі, повантаживши Білявого кота, разом із багажем його думок, в машину. Автомобілі захоплювали кота. НА його думку, вони були одним з не багатьох СПРАВДІ корисних людських винаходів, достойних перебувати на одному п’єдесталі з намордниками, олівцями і холодцем. Кожна автомобільна подорож вводила котика в стан нірвани хоча б тому, що їздив він кудись переважно з ціллю злучки. Менделеєв любовної хімії, Прометей із вогнем пристрасті, - Вінсент завжди з нетерпінням чекав на такого роду лав-круїзи, в яких можна задовільнити всі свої найпотаємніші бажання. Вуличних курв Ван Гог цурався.
За розмовою про безперечну користь концтаборів для неформалів, гопів, педерастів, педофілів і всіх онаністів загалом, пункту призначення було досягнуто за невідчутні миті. За пограними й подраними стінами совкової душогубки Білявого не зустрічали ані персидські килими, ані персидські киці. Більш за все приміщення нагадувало Вінсенту кадр з якогось навіть не другосортного фільму жахів та й пахло воно не надто краще. Серед тутешніх некондиціонованих ароматів першу скрипку грали страх, піт і котяча сеча. Господар розмовляв з кимось у приймальні за зачиненими дверима, тож вдалося розчути лише уривки незрозумілих фраз типу «загальний стоматологічний огляд», «зуби котячої мудрості», «очищення від кіті-кетового нальоту» і тому подібне.
Покидав киць кімнату на руках у не надто приємного чоловіка, супроводжуваний підбадьорливими посмішками господаря та потріпаної усіма стихіями, мальованої на блонд, медсестри. Мабуть це мала бути посмішка Венери, але від цієї богині стара зоофілка зберегла хіба букет найрізноманітніших хворіб.
Наступна година була найжахливішою у Вінсентовому житті. Йому ніколи не вдасться забути спітнілу лисину, волосаті докторові руки та кусок мила, який дали господарям на випадок, якщо Вінс не зможе самостійно сходити в туалет. Черговий дешевий засіб від шоку і хронічних запорів. Черговий «дешевий» спосіб катування. Черговий «дешевий» спосіб задоволення людських примх шляхом страждань слабшого.
На сьогодні пригод досить…
то найгрузніша серія)))
ВідповістиВидалити